ректор з 1937 по 1942 рр. Народився 5.08.1900 р. у м. Юзівці (Донецьк). З 13 років почав працювати токарем на Юзівському металургійному заводі. З 1921 по 1930 роки працює на цьому ж заводі і одночасно навчається на робітфаці Донецького гірничого інституту. Потім працював замісником директора Путілівського машинобудівного заводу (Донецьк).

З 1932 по 1937 роки навчався у Донецькому гірничому (індустріальному) інституті. Після закінчення інституту був призначений директором (ректором ) Донецького індустріального інституту. Часи його керування вищим навчальним закладом прийшлися на важкі часи репресій та початок Великої Вітчизняної війни.

Восени 1941 р. разом з інститутом був евакуйований до м. Прокоп'євська (Росія, Кузбас), де у дуже скрутних умовах було поновлено навчальний процес. У 1942 р. Г.Б.Пронченко призначався на керівні партійні посади у містах Кемерово та Новосибірську. З 1945 по 1949 рр. працював ректором Новосибірського інженерно-будівного інституту. У 1949 році захистив кандидатську дисертацію, а потім працював завідувачем кафедр і доцентом у ряді російських вузів.

Нагороджений орденом "Знак пошани", багатьма медалями та відомчими нагородами.

Похований в м. Іваново (Росія). 0.11.1900- 23.04.1966